Студентство
Науково-технічний прогрес, який домінує в сучасному світі надає вищій освіті масового характеру. Кількість студентів постійно зростає. Студентство перетворилось в найкультурнішу частину молоді в усіх країнах і є важливим джерелом поповнення інтелектуального потенціалу будь-якого суспільства.
„Студент" (з лат. studens — що старанно працює, займається; лат. studiosus - що цікавиться) в „Українському педагогічному словнику" трактується як учень вищого навчального закладу. У Стародавньому Римі та в часи середньовіччя студентом називали кожного зайнятого процесом пізнання. З появою у XII ст. університетів термін „студент" застосовували до тих, хто навчався (спочатку і до тих, хто викладав) в університетах. Після введення в університетах вчених звань для викладачів (магістра, професора та ін.) студентами називають лише тих, хто в них навчається [1, с.223].
За законами України студент — особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу та навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівнів. Нині до студентів відноситься численна група молоді 18–24 років, що навчається. На цей вік припадають головні соціальні події в житті людини: вибір професії і здобуття професійної освіти та соціального статусу.
Сутність і особливості студенства вивчають такі галузі науки як: соціологія, вікова і соціальна психологія, педагогіка вищої школи, соціальна педагогіка та ін. Зокрема ці проблеми досліджували безпосередньо та опосередковано такі науковці як: В.Аридін, Г. Атанов, С.Гончаренко, Л.Даниш, К.Делікатний, М.Машовець, Г.Мешко, В.Нагаєв, Ф.Рейс, І.Шайдур та ін.
У наш час в науковій літературі ще немає повного визначення поняття „студент", „студентство", як і немає одностайності щодо тлумачення характеру і специфіки провідної діяльності студентів. Кожна з галузей має свої підходи до уявлення про сутність поняття „студентство". Виділяються три підходи до визначення основних ознак студенства.
Соціологи роблять акценти на соціальних характеристиках студентів. Наведемо декілька визначень поняття «студентство».
Поширені в соціології погляди на сутність студентства відображені в працях А. Власенко, Т. Іщенко, Б. Рубін, Ю. Колесников, О. М. Семашко. Вони переважно вважають, що «Студентство – це особлива соціальна група, що формується з різних соціальних прошарків суспільства і характеризується особливими умовами життя, праці, побуту, особливою суспільною поведінкою і психологією, для якої набуття знань і підготовка до майбутньої професійної праці у суспільному виробництві, науці і культурі є головним і здебільшого єдиним заняттям» [3, с.395].
Таким чином, соціологи дійшли висновку, що студентство є особливою соціальною групою, наділеною певними ознаками автономії, воно виконує особливу роль у системі суспільного розподілу праці, яка полягає у підготовці до виконання функцій інтелігенції. Не беручи безпосередньої участі у виробництві матеріальних і духовних цінностей, студентство проте бере участь в продуктивній і непродуктивній праці у формі навчання, роль якої в суспільстві постійно зростає.
Значний інтерес до основних ознак студентства приділяють психологи. Вчені називають вік від 17 до 25 років доленосним періодом у житті людини. Інтенсивні пошуки поклику, вибір пріоритету, перехід від романтичних уявлень до зіткнення з реальними інститутами, професійне самовизначення, працевлаштування, любов, становлення сім'ї.
Спеціалісти в галузі вікової психології і фізіології відзначають, що студентство — це:
¾ період найбільш інтенсивного дозрівання особистості; саме на нього припадає досягнення стабільності більшості психічних функцій;
¾ вік переоцінки цінностей і мотивації поведінки, посилення свідомих мотивів поведінки;
¾ період коли здатність до свідомої саморегуляції своєї поведінки розвинена не повною мірою (невмотивований ризик, невміння передбачити наслідки своїх вчинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви);
¾ центральний період формування якостей характеру та інтелекту;
¾ вік, коли припадає досягнення стабільності та піку більшості психічних функцій (пік розвитку уваги, пам'яті, мислення), посилюється роль практичного мислення, високий розвиток пізнавальних процесів;
¾ вік, коли бажання і прагнення розвиваються раніше, ніж воля і характер;
¾ пора самоаналізу і самооцінок. Самооцінка здійснюється шляхом порівняння ідеального «Я» з реальним. Проте разом з тим ідеальне «Я» ще не вивірено і може бути випадковим, а реальне «Я» може бути ілюзорним. Це викликає невпевненість в собі, або ж різкість, агресивність, розв'язаність;
¾ вік різкого переходу від захоплюючого очікування при вступі до вищого навчального закладу і в перші місяці навчання в ньому до скептичного, критичного та іронічного ставлення до викладачів, вишівського режиму;
¾ вік широких інтересів, які поширюється на мистецтво, спорт, громадську діяльність, організацію особистого життя, всіляких новинок;
¾ вік посилення свідомих мотивів поведінки. Закріплюються такі якості як: цілеспрямованість, рішучість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою;
¾ пора особливого прояву емоцій та почуттів, які активізуючи організм можуть прискорити розтрату ресурсів та енергії людини. [2, с.223-225].
Існує ще одна особливість психічного розвитку студентів: якщо в середній школі дуже часто навчання і виховання випереджували розвиток, то в студентському віці найчастіше розвиток випереджує навчання і виховання.
Отже, психологи вважають, що студентський вік співпадає з другим періодом юності або першим періодом зрілості, який відрізняється складністю становлення особистих рис. Він характеризується тим, що в цей період досягаються багато оптимумів розвитку інтелектуальних і фізичних сил. Але нерідко одночасно проявляються “ножиці” між цими можливостями і їх дійсною реалізацією.
Основні характеристики студентства за науковими напрямами соціологічним, психологічним, соціально-педагогічним узагальнені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Наукові напрями дослідження
соціологічний
психологічний
соціально-педагогічний
Соціальна група
Соціально-демографічна група
Особлива фаза
Особлива соціальна група з різних соціальних прошарків суспільства
Особливі умови життя, праці, побуту
Набуття знань
Підготовка до майбутньої професійної праці
Резерв інтелігенції
Молоді люди приблизно однакового віку
Основні соціальні ролі
Мобільна соціальна група
Соціальна група функціонує в системі вищої освіти
Певна цілісність і самостійність по відношенню до інших соціальних груп
Специфічні соціально-психологічні риси та системи цінностей
Пізня юність (18 – 25 р.)
Розумова і моральна зрілість
Впевненість, стійкий світогляд
Почуття нового
Рішучість
Здатність до захоплення
Оптимізм
Самостійність
Прямолінійність
Критичність і самокритичність
Протирічива самооцінка, невпевненість, різкість та розв’язність
Скептичне, критичне, іронічне ставлення до викладачів і ВНЗ
Несприйняття ханжества, грубості
Вершина інтелектуальних можливостей
Прийняття відповідальних рішень
Вибір супутника життя, створення своєї власної сім’ї, активність у сексуальній сфері
Соціальна зрілість
Відповідальність, толерантність, саморозвиток
Позитивне ставлення до світу
Цілеспрямованість, рішучість, настирливість, самостійність, індивідуальність, ініціативність
Вміння володіти собою
Оволодіння різноманітними соціальними ролями дорослої людини
Соціалізація особистості
Професійно-рольова ідентифікація
Наслідування
Інтеріоризація оцінних ставлень
Соціальні очікування
Засвоєння культури людських взаємин
Формування індивідуального стилю
Здатність навчатися самостійно
Самодисципліна
Інтенсивність спілкування
Отже, студентство є складовою частиною молоді, її специфічною групою, що характеризується особливими умовами життя, побуту і праці, суспільною поведінкою і психологією, системою ціннісних орієнтацій.
|